Ukraine and Russia

Paths to Peace Between Ukraine and Russia: An Inventive Negotiation Approach

Analysis

The Ukraine-Russia conflict represents one of the most significant challenges to European and global peace in the 21st century. Drawing on the principles of inventive negotiation outlined in the documents, I'll propose paths forward that emphasize relationship-building, economic interdependence, and long-term prosperity over zero-sum territorial disputes.

Core Principles for Peace

1. Shift from Positions to Opportunities

Rather than focusing on territorial claims and historical grievances, both nations must ask: "What opportunities exist for mutual prosperity?" Ukraine and Russia share deep cultural, linguistic, and economic ties spanning centuries. These connections represent potential foundations for peace, not just sources of conflict.

2. Economic Interdependence as Peace Infrastructure

History demonstrates that "trade causes peace" through three mechanisms:

• Increased understanding through human contact
• Economic interdependence creating incentives for stability
• Diversity-driven innovation from combining different perspectives

Before 2014, Ukraine-Russia trade exceeded $50 billion annually. Rebuilding and expanding economic ties—in energy, agriculture, technology, and manufacturing—would create powerful constituencies for peace on both sides.

3. Use Trade as Carrot, Not Stick

The documents clearly demonstrate that sanctions and embargoes rarely achieve their aims. While maintaining pressure on specific military and dual-use goods makes sense, broad economic sanctions against Russia have not changed policy but have increased suffering and hardened positions. A phased approach linking sanctions relief to concrete peace steps would prove more effective.

Proposed Paths to Peace

Phase 1: Immediate Confidence-Building (Months 1-12)

A. Establish Professional Facilitation

• Engage neutral third-party facilitators (perhaps from Switzerland, Norway, or Singapore) trained in consensus-building processes
• Create multiple track negotiations: official diplomatic, commercial, cultural, academic, and civil society
• Ensure facilitators manage substance, relationships, and process equally

B. Create Safe Spaces for Dialogue

• Establish negotiation venues on neutral ground
• Include "sleeping on it" breaks and informal social interactions
• Use small working groups alongside plenary sessions
• Allow caucuses for sensitive internal discussions

C. Begin Selective Economic Engagement

• Permit humanitarian trade (medical supplies, food, agricultural equipment)
• Allow cultural exchanges, academic collaborations, and sports competitions
• Enable family reunifications and visa-free travel for specific categories
• These create human connections and demonstrate peace dividends

Phase 2: Building Economic Peace Infrastructure (Years 1-3)

A. Reconstruct Ukraine with Russian Participation

• Rather than excluding Russian companies from reconstruction, create joint ventures
• Model: Post-WWII Marshall Plan, but with former adversary participation
• Russian engineering firms + Ukrainian construction + international financing = jobs and relationships on both sides
• This transforms zero-sum thinking into pie-factory building

B. Develop Cross-Border Economic Zones

• Create special economic zones in border regions with joint governance
• Focus on industries requiring collaboration: agriculture, logistics, technology
• These zones become laboratories for peace and models for broader integration

C. Energy Cooperation Framework

• Design new transit arrangements for Russian gas through Ukraine
• Ukrainian storage facilities serve European and Russian interests
• Joint ventures in renewable energy development
• Shared economic benefit from Europe's energy transition

Phase 3: Long-Term Relationship Building (Years 3-10)

A. Cultural and Educational Integration

• Massive expansion of student exchanges (model: 60,000 Chinese students in U.S. universities)
• Joint research projects in universities
• Cultural festivals, artistic collaborations, film co-productions
• Language programs that respect both Ukrainian and Russian linguistic heritage

B. Infrastructure Megaprojects

• High-speed rail connecting Kyiv, Kharkiv, Moscow, and St. Petersburg
• Joint space exploration programs (both nations have space heritage)
• Shared agricultural technology development
• Digital infrastructure and tech innovation hubs

C. Regional Security Architecture

• Gradually build confidence for security arrangements
• Focus on economic security first, military security later
• Possible eventual framework: Ukraine as bridge between EU and Eurasian economic space
• Demilitarized zones with economic development focus

Addressing Key Obstacles

1. Emotion and Trauma

The war has created deep wounds. However, as the documents note, venting frustration can be constructive if channeled properly:

• Allow structured "complaint sessions" to acknowledge pain
• Separate venting from negotiations on substance
• Use emotion as information about needs, not as weapon
• Focus relentlessly on future opportunities, not past grievances

2. Power Asymmetries

Russia's larger size and military don't matter in inventive negotiation:

• Economic interdependence neutralizes power advantages
• Ukraine's agricultural and technological capabilities are essential
• European market access gives Ukraine significant leverage
• Focus on mutual benefit, not BATNA-based power calculations

3. Corruption and Trust Deficits

Both societies struggle with corruption:

• Transparent processes with international monitoring
• Focus on results, not promises
• Build trust gradually through small successes
• Use blockchain and technology for transparency in joint ventures

4. Territorial Questions

The most difficult issues (Crimea, Donbas) require creative approaches:

• Defer final status while building economic integration
• Consider international administration models (similar to Jerusalem proposal in documents)
• Special economic zones with unique governance
• Focus on prosperity for residents, not symbolic sovereignty

How the United States Can Help

The U.S. role should follow inventive negotiation principles rather than traditional power politics:

1. Facilitate, Don't Dictate

• Fund professional neutral facilitators
• Host negotiations on U.S. soil if requested
• Avoid imposing solutions; enable parties to discover them

2. Economic Incentives, Not Just Military Aid

• Offer reconstruction financing tied to cooperation
• Provide investment guarantees for joint Ukraine-Russia ventures
• Market access for Ukrainian-Russian co-produced goods
• Technology transfer programs

3. Model "Dessert Storm"

As the documents suggest, follow military action with economic engagement:

• Don't isolate Russia permanently; that failed with Cuba, North Korea, Iran
• Phase sanctions relief in sync with peace progress
• Remember: "you can't kill someone and trade with him too"

4. Support Civil Society Connections

• Fund massive people-to-people exchanges
• University partnerships
• Business incubator programs
• Cultural exchange programs
• Social media platforms for dialogue

5. Provide Security Assurances Through Economic Means

• Rather than NATO expansion debates, focus on economic integration
• Investment in Ukraine's economy provides real security
• Prosperity creates stronger deterrence than weapons
• Economic ties with both parties give U.S. influence for peace

Critical Success Factors

1. Long-term Commitment: Peace requires decades, not deals. Both sides must commit to relationship-building, not just agreement-signing.
2. Diversity of Engagement: Involve businesses, universities, cultural institutions, NGOs—not just governments. Remember Granovetter's "strength of weak ties."
3. Face-to-Face Interaction: Nothing substitutes for personal relationships. Thousands of citizens must interact regularly.
4. Focus on Youth: Today's children will determine whether peace lasts. Massive investment in youth exchanges and education is essential.
5. Celebrate Small Wins: Each successful joint venture, each cultural exchange, each trade agreement should be publicized and celebrated.

Conclusion

The Ukraine-Russia conflict seems intractable through traditional competitive negotiation. However, inventive negotiation offers a different path: building economic interdependence, fostering human connections, and creating shared prosperity.

As the documents emphasize, "Just getting to yes isn't good enough anymore." Ukraine and Russia must build a pie factory together, not just divide the existing pie. This won't happen quickly—Japan and America needed decades after WWII. But the alternative—continued conflict, military expenditure, lost lives, and foregone prosperity—is far worse.

The goal isn't peace itself. Peace is merely the necessary condition for prosperity. The goal must be prosperity for ordinary Ukrainians and Russians, achieved through cooperation. Peace becomes the path to that goal.

As Kipling wrote: "When two strong people stand face to face, though they come from the ends of the earth," differences can be resolved. Ukraine and Russia don't come from the ends of the earth—they come from neighboring lands with shared history. Their people can stand face to face, in markets and universities and joint ventures, building prosperity together.

AND? How to Build Relationships through Inventive Negotiation is available in both Ukrainian and Russian languages and in English for free pdf downloads. See:

I?             https://escholarship.org/uc/item/66r437rg

И?           https://escholarship.org/uc/item/3p8455rk

Ukrainian translation

Шляхи до миру між Україною та Росією: підхід винахідливих переговорів

Аналіз

Конфлікт між Україною та Росією є одним із найсерйозніших викликів миру в Європі та світі у XXI столітті. Спираючись на принципи винахідливих переговорів, викладені в документах, я запропоную шляхи вперед, що роблять ставку не на територіальні суперечки з нульовою сумою, а на побудову стосунків, економічну взаємозалежність і довгострокове процвітання.

 

Ключові принципи миру

1. Перехід від позицій до можливостей

Замість того щоб зосереджуватись на територіальних претензіях і історичних образах, обом сторонам варто поставити питання: «Які існують можливості для взаємного процвітання?» Україну й Росію поєднують глибокі культурні, мовні та економічні зв’язки, які формувались століттями. Це — потенційна основа миру, а не лише джерело конфліктів.

2. Економічна взаємозалежність як інфраструктура миру

• Історія показує, що «торгівля веде до миру» через три механізми:
• Глибше розуміння через особисті людські контакти
• Взаємозалежність створює стимули до стабільності
• Інновації, що виникають із поєднання різних точок зору

До 2014 року товарообіг між Україною та Росією перевищував $50 млрд на рік. Відновлення й розширення економічних зв’язків — в енергетиці, сільському господарстві, технологіях і промисловості — створить впливові групи інтересів, зацікавлені в мирі по обидва боки.

3. Використовувати торгівлю як пряник, а не батіг

Документи чітко показують, що санкції та ембарго рідко досягають своїх цілей. Підтримка цільового тиску на військову продукцію та товари подвійного призначення має сенс, але широкі економічні санкції проти Росії не змінили політику, а лише посилили страждання та загострили позиції. Значно ефективнішим буде поетапне послаблення санкцій, прив’язане до конкретних кроків на шляху до миру.

Запропоновані шляхи до миру

Фаза 1: Негайне зміцнення довіри (1–12 місяців)

A. Залучити професійних фасилітаторів

• Запросити нейтральних фасилітаторів з третіх країн (наприклад, Швейцарії, Норвегії чи Сінгапуру), які мають досвід у побудові консенсусу
• Запустити багаторівневі переговори: офіційна дипломатія, торгівля, культура, академічне середовище та громадянське суспільство
• Забезпечити, щоб фасилітатори однаково опікувалися змістом, стосунками та процесом

B. Створити безпечні простори для діалогу

• Організувати переговорні майданчики на нейтральній території
• Передбачити паузи «переспати з думкою» та неформальні соціальні взаємодії
• Використовувати малі робочі групи поряд із пленарними засіданнями
• Надати можливість закритих нарад для делікатних внутрішніх обговорень

C. Розпочати вибіркову економічну взаємодію

• Дозволити гуманітарну торгівлю (медичні препарати, харчі, сільськогосподарська техніка)
• Підтримати культурні обміни, академічну співпрацю та спортивні змагання
• Забезпечити возз’єднання сімей і безвізові подорожі для окремих категорій
• Такі заходи формують людські зв’язки й демонструють «дивіденди миру»

Фаза 2: Побудова економічної інфраструктури миру (1–3 роки)

A. Відбудова України за участю Росії

• Замість виключення російських компаній із процесу відбудови — створення спільних підприємств
• Модель — план Маршалла після Другої світової, але з участю колишнього супротивника
• Російські інженерні компанії + українські будівельні потужності + міжнародне фінансування = робочі місця та міжлюдські зв’язки по обидва боки
• Такий підхід замінює логіку нульової суми на мислення «фабрики пирогів»

B. Розвиток транскордонних економічних зон

• Створити спеціальні економічні зони в прикордонних регіонах із спільним управлінням
• Зосередитись на галузях, що потребують співпраці: агро, логістика, технології
• Такі зони стануть лабораторіями миру й моделлю ширшої інтеграції

C. Рамки енергетичної співпраці

• Розробити нові транзитні маршрути для російського газу через Україну
• Українські сховища газу — в інтересах як Європи, так і Росії
• Спільні підприємства у сфері відновлюваної енергетики
• Спільна економічна вигода від енергетичного переходу Європи

Фаза 3: Довготривале формування стосунків (3–10 років)

A. Культурна та освітня інтеграція

• Масштабне розширення студентських обмінів (за моделлю: 60 000 китайських студентів в університетах США)
• Спільні наукові проєкти у вищих навчальних закладах
• Культурні фестивалі, мистецькі колаборації, спільне виробництво фільмів
• Мовні програми, що поважають як українську, так і російську мовну спадщину

B. Інфраструктурні мегапроєкти

• Швидкісна залізниця, що з’єднає Київ, Харків, Москву та Санкт-Петербург
• Спільні космічні програми (обидві країни мають космічну історію)
• Розробка спільних аграрних технологій
• Цифрова інфраструктура та інноваційні технологічні хаби

C. Архітектура регіональної безпеки

• Поступове зміцнення довіри до механізмів безпеки
• Спершу — фокус на економічній безпеці, військова складова — пізніше
• Потенційно — Україна як міст між ЄС і Євразійським економічним простором
• Демілітаризовані зони з акцентом на економічний розвиток

Подолання ключових перешкод

1. Емоції та травма

• Війна залишила глибокі рани. Однак, як зазначають документи, виплеск болю може бути конструктивним, якщо його спрямувати правильно:
• Передбачити структуровані «сесії скарг», щоб визнати та проговорити біль
• Чітко відокремити емоційне розвантаження від переговорів по суті
• Сприймати емоції як джерело інформації про потреби, а не як інструмент тиску
• Наполегливо зосереджуватись на майбутніх можливостях, а не на минулих образах

2. Асиметрія сил

• Більший масштаб і військові ресурси Росії не є вирішальними у логіці винахідливих переговорів:
• Економічна взаємозалежність нівелює односторонні переваги
• Сільськогосподарський та технологічний потенціал України має стратегічне значення
• Доступ до європейського ринку дає Україні вагомі важелі
• Основний фокус — на взаємовигоді, а не на розрахунках BATNA (найкращої альтернативи домовленості)

3. Корупція та дефіцит довіри

• Обидві сторони стикаються з проблемами корупції:
• Прозорі процеси під міжнародним наглядом
• Орієнтація на результати, а не на обіцянки
•  Довіра накопичується поступово — через низку малих, але відчутних успіхів
• Застосування блокчейну та сучасних технологій для прозорості у спільних проєктах

4. Територіальні питання

• Найскладніші питання — Крим і Донбас — вимагають креативних підходів:
• Відкласти остаточне визначення статусу, натомість розвивати економічну інтеграцію
• Розглянути моделі міжнародного адміністрування (аналогічно до пропозиції щодо Єрусалима в документах)
• Запровадити спеціальні економічні зони з унікальним управлінським режимом
• Сфокусуватися на добробуті місцевого населення, а не на символічних аспектах суверенітету

Як США можуть допомогти

• Роль Сполучених Штатів має ґрунтуватися не на традиційній геополітичній грі сил, а на принципах винахідливих переговорів:

1. Сприяти, а не диктувати

• Фінансувати роботу професійних нейтральних фасилітаторів
• За потреби — надати майданчик для переговорів на території США
• Уникати нав’язування рішень, натомість створювати умови, в яких сторони самі їх знаходять

2. Економічні стимули, а не лише військова допомога

• Надати фінансування на відбудову за умови співпраці
• Забезпечити інвестиційні гарантії для спільних українсько-російських проєктів
• Забезпечити доступ до ринків для спільно вироблених товарів
• Реалізувати програми передачі технологій

3. Дотримуватись моделі «Шторм в пустелі»

• Як зазначено в документах, за військовими діями має слідувати економічна взаємодія:
• Не ізолювати Росію назавжди — це не спрацювало у випадках Куби, Північної Кореї та Ірану
• Поступово знімати санкції у міру просування мирного процесу
• І пам’ятати: «не можна вбивати людину — і водночас торгувати з нею»

4. Підтримувати зв’язки між суспільствами

• Фінансувати масштабні обміни між людьми
• Розвивати партнерства між університетами
• Підтримувати бізнес-інкубатори
• Просувати культурні програми
• Створювати соціальні платформи для діалогу

5. Гарантувати безпеку через економіку

• Замість дебатів про розширення НАТО — фокус на економічну інтеграцію
• Інвестиції в українську економіку створюють реальну стабільність
• Добробут є сильнішим стримувальним чинником, ніж зброя
• Економічні зв’язки з обома сторонами дають США важелі впливу на мирний процес

Ключові фактори успіху

1. Довгострокова відданість: мир не будують підписані документи — його творять роки й десятиліття вибудовування стосунків. Обидві сторони мають бути готові вкладатися у процес, а не обмежуватися одноразовими угодами.
2. Різноманіття залучених сторін: до мирного процесу потрібно залучати не лише уряди, а й бізнес, університети, культурні інституції та громадські організації. Грановеттер колись зазначив: «сила слабких зв’язків» — ключ до справжнього порозуміння.
3. Особисте спілкування: ніщо не замінить контактів обличчям до обличчя. Тисячі громадян мають регулярно взаємодіяти, щоб будувати довіру.
4. Акцент на молодь: мир у майбутньому залежить від сьогоднішніх дітей. Без значних інвестицій у молодіжні обміни та освіту тривалий мир неможливий.
5. Святкування маленьких перемог: кожен спільний проєкт, кожен культурний захід або торгова угода — це привід для гордості. Саме з таких перемог складається дорога до великого миру.

Висновок

Конфлікт між Україною та Росією здається безвихідним у межах традиційних змагальних переговорів. Та підхід винахідливих переговорів відкриває інший шлях: побудову економічної взаємозалежності, розвиток людських зв’язків і створення спільного процвітання.

Як зазначено в документах: «Просто дійти згоди — вже замало.» Україні та Росії слід будувати фабрику пирогів, а не ділити вже готовий. Це не станеться швидко — Японії та США знадобилися десятиліття після Другої світової війни. Але альтернатива — тривалий конфлікт, військові витрати, загибель людей і втрачені можливості — ще гірша.

Мета — не просто мир. Мир — лише необхідна умова для процвітання. Справжня мета — добробут звичайних українців і росіян, досягнутий через співпрацю. Мир стає шляхом до цієї мети.

Як писав Кіплінг: «Коли двоє сильних людей стоять один проти одного, навіть якщо вони прийшли з кінців землі…» — розбіжності можна подолати. Україна й Росія — не з різних континентів, а із сусідніх земель зі спільною історією. Їхні народи можуть стояти обличчям до обличчя — на ринках, в університетах, у спільних проєктах — і творити процвітання разом.

Повний текст «І?» або як будувати стосунки за допомогою винахідливих переговорів доступний безкоштовно у форматі PDF англійською, українською та російською мовами.

I?             https://escholarship.org/uc/item/66r437rg

И?           https://escholarship.org/uc/item/3p8455rk

Russian translation

Пути к миру между Украиной и Россией: подход изобретательных переговоров

Анализ

Конфликт между Украиной и Россией представляет собой один из самых серьёзных вызовов миру в Европе и во всём мире в XXI веке. Опираясь на принципы изобретательных переговоров, изложенные в документах, я предложу пути вперёд, в которых акцент сделан не на спорах за территорию с нулевой суммой, а на построении отношений, экономической взаимозависимости и долгосрочном процветании.

Ключевые принципы мира

1. Переход от позиций к возможностям

Вместо того чтобы зацикливаться на территориальных претензиях и исторических обидах, обе стороны должны задать себе вопрос: «Какие существуют возможности для взаимного процветания?» Украину и Россию связывают глубокие культурные, языковые и экономические связи, сложившиеся за века. Эти связи — потенциальная основа мира, а не источник конфликтов.

2. Экономическая взаимозависимость как инфраструктура мира

• История показывает, что «торговля рождает мир» через три механизма:
• Глубже понимание через личные человеческие контакты
• Взаимозависимость создаёт стимулы к стабильности
• Инновации, рождающиеся из сочетания разных точек зрения и опыта

До 2014 года объём торговли между Украиной и Россией превышал $50 млрд в год. Восстановление и расширение этих связей — в сферах энергетики, сельского хозяйства, технологий и промышленности — сформирует влиятельные группы интересов по обе стороны, выступающие за мир.

3. Использовать торговлю как пряник, а не кнут

Документы однозначно показывают, что санкции и эмбарго редко достигают своих целей. Поддержание точечного давления на военные и двойного назначения товары может быть оправдано, но широкие экономические санкции против России не изменили политику, а лишь усилили страдания и закрепили жёсткие позиции. Гораздо эффективнее будет поэтапно связывать смягчение санкций с конкретными шагами в сторону мира.

Предлагаемые пути к миру

Фаза 1: Немедленное укрепление доверия (1–12 месяцев)

A . Организовать профессиональное фасилитирование

• Привлечь нейтральных фасилитаторов из третьих стран (например, из Швейцарии, Норвегии или Сингапура), имеющих опыт в построении консенсуса
• Запустить переговоры по нескольким направлениям: официальная дипломатия, торговля, культура, академическая сфера и гражданское общество
• Обеспечить, чтобы фасилитаторы в равной степени управляли содержанием, процессом и отношениями между сторонами

B . Создать безопасные пространства для диалога

• Обеспечить проведение переговоров на нейтральной территории
• Включить перерывы «переспать с идеей» и неформальные социальные взаимодействия
• Использовать малые рабочие группы параллельно с пленарными сессиями
• Предусмотреть возможность закрытых совещаний для деликатных внутренних обсуждений

C . Начать выборочное экономическое взаимодействие

• Разрешить гуманитарную торговлю (медикаменты, продукты питания, сельскохозяйственное оборудование)
• Поддержать культурные обмены, академическое сотрудничество и спортивные соревнования
• Обеспечить воссоединение семей и безвизовые поездки для отдельных категорий граждан
• Эти меры формируют человеческие связи и демонстрируют «дивиденды мира»

Фаза 2: Формирование экономической инфраструктуры мира (1–3 года)

A . Восстановление Украины с участием России

• Вместо того чтобы исключать российские компании из процесса восстановления, стоит создавать совместные предприятия
• Модель — послевоенный план Маршалла, но с участием бывшей противной стороны
• Российские инженерные компании + украинский строительный сектор + международное финансирование = рабочие места и устойчивые связи по обе стороны
• Такой подход заменяет мышление нулевой суммы на мышление «фабрики пирогов»

B. Развитие трансграничных экономических зон

• Создать специальные экономические зоны в приграничных регионах с совместным управлением
• Сфокусироваться на отраслях, где необходима кооперация: сельское хозяйство, логистика, технологии
• Эти зоны станут лабораториями мира и моделью для более широкой интеграции

C. Рамочная программа энергетического сотрудничества

• Разработать новые схемы транзита российского газа через Украину
• Украинские газовые хранилища служат интересам и Европы, и России
• Создать совместные предприятия в сфере возобновляемой энергетики
• Разделить экономические выгоды от энергетического перехода Европы

Фаза 3: Долгосрочное выстраивание отношений (3–10 лет)

A. Культурная и образовательная интеграция

• Масштабное расширение студенческих обменов (по модели: 60 000 китайских студентов в университетах США)
•    Совместные научные исследования в вузах
• Культурные фестивали, арт-коллаборации, совместное производство фильмов
• Программы изучения языков с уважением к украинскому и русскому языковому наследию

B. Инфраструктурные мегапроекты

• Высокоскоростная железная дорога, соединяющая Киев, Харьков, Москву и Санкт-Петербург
• Совместные программы по освоению космоса (обе страны имеют космическое наследие)

•  Совместная разработка аграрных технологий
• Цифровая инфраструктура и технологические инновационные хабы

C. Архитектура региональной безопасности

• Постепенное укрепление доверия к механизмам безопасности
• Сначала — акцент на экономической безопасности, военная — позже
• В перспективе — Украина как мост между ЕС и Евразийским экономическим пространством
• Демилитаризованные зоны с приоритетом на экономическое развитие

Как преодолеть ключевые препятствия

1. Эмоции и травма

• Война оставила глубокие раны. Однако, как отмечают документы, выплеск боли может быть конструктивным, если направить его в нужное русло:
• Предусмотреть структурированные «сессии жалоб», где можно признать и проговорить боль
• Чётко отделить эмоциональное выражение от обсуждения сути
• Относиться к эмоциям как к сигналу потребностей, а не как к оружию
• Последовательно концентрироваться на будущих возможностях, а не на старых обидах

2. Асимметрия сил

• Больший масштаб и военная мощь России не имеют определяющего значения в логике изобретательных переговоров:
• Экономическая взаимозависимость нивелирует односторонние преимущества
• Аграрный и технологический потенциал Украины имеет ключевое значение
• Доступ к рынку ЕС даёт Украине значительные рычаги влияния
• Фокус — на взаимной выгоде, а не на расчётах BATNA (лучшей альтернативы соглашению)

3. Коррупция и дефицит доверия

• Обе страны сталкиваются с проблемами коррумпированности:
• Прозрачные процедуры под международным наблюдением
• Ориентир на реальные результаты, а не на обещания
• Доверие накапливается через череду маленьких, но ощутимых успехов
• Применение блокчейна и технологий для прозрачности в совместных проектах

4. Территориальные вопросы

• Сложнейшие вопросы — Крым и Донбасс — требуют нестандартных решений:
• Отложить определение окончательного статуса, сосредоточившись на экономической интеграции
• Рассмотреть модели международного управления (по аналогии с предложением по Иерусалиму в документах)
• Создать специальные экономические зоны с уникальным режимом управления
• Делать упор на реальное благополучие жителей, а не на символику суверенитета

Как США могут помочь

• Роль Соединённых Штатов должна основываться не на логике силового давления, а на принципах изобретательных переговоров:

1. Фасилитировать, а не диктовать

• Финансировать работу профессиональных нейтральных фасилитаторов
• При необходимости — предоставить площадку для переговоров на территории США
• Избегать навязывания решений, создавая условия, в которых стороны сами приходят к ним

2. Экономические стимулы, а не только военная помощь

• Предоставить финансирование на восстановление — при условии сотрудничества
• Обеспечить инвестиционные гарантии для совместных украинско-российских проектов
• Обеспечить доступ к рынкам для совместной продукции
• Реализовать программы передачи технологий

3. Следовать модели «Шторм в пустыне»

• Как указано в документах, за военными действиями должно следовать экономическое вовлечение:
• Не изолировать Россию навсегда — это не сработало с Кубой, Северной Кореей и Ираном
• Постепенно смягчать санкции по мере продвижения к миру
• И помнить: «нельзя убить человека — и одновременно вести с ним торговлю»

4. Поддерживать связи между обществами

• Финансировать масштабные обмены между людьми
• Развивать партнёрства между университетами
• Поддерживать бизнес-инкубаторы
• Продвигать культурные программы
• Создавать социальные платформы для диалога

5. Давать гарантии безопасности через экономику

• Вместо дебатов о расширении НАТО — акцент на экономическую интеграцию
• Инвестиции в экономику Украины обеспечивают реальную стабильность
• Процветание создаёт более надёжное сдерживание, чем оружие
• Экономические связи с обеими сторонами усиливают влияние США на мирный процесс

Ключевые факторы успеха

1. Долгосрочная приверженность Мир строится не за счёт подписанных договоров, а через десятилетия выстраивания отношений. Обе стороны должны быть готовы не просто к разовому соглашению, а к многолетнему процессу сближения.
2. Разнообразие участниковК мирному процессу важно привлекать не только правительства, но и бизнес, университеты, культурные институции и НКО. Как напоминал Грановеттер, именно «сила слабых связей» открывает путь к подлинному взаимопониманию.
3. Живое общение лицом к лицу Ничто не заменит личных отношений. Мир требует, чтобы тысячи людей регулярно общались, узнавали друг друга и работали вместе.
4. Ставка на молодёжьБудущее мира определят дети сегодняшнего дня. Без масштабных вложений в образовательные и молодёжные обмены устойчивый мир невозможен.
5. Умение праздновать малые победы Каждое успешное совместное предприятие, культурный проект или торговое соглашение должно быть замечено и отмечено. Эти маленькие шаги создают большую дорогу к миру.

Заключение

Конфликт между Украиной и Россией кажется неразрешимым, если смотреть на него через призму традиционных соревновательных переговоров. Однако подход изобретательных переговоров предлагает иной путь: выстраивание экономической взаимозависимости, укрепление человеческих связей и создание совместного процветания.

Как подчёркивают документы, «Просто сказать „да“ — уже недостаточно.» Украине и России нужно строить фабрику пирогов, а не делить уже испечённый. Это не произойдёт быстро — Японии и США потребовались десятилетия после Второй мировой войны. Но альтернатива — продолжение конфликта, военные расходы, утраченные жизни и упущенное процветание — куда хуже.

Цель — не просто мир. Мир — лишь необходимое условие для процветания. Настоящая цель — процветание обычных украинцев и россиян, достигнутое через сотрудничество. Мир становится путём к этой цели.

Как писал Киплинг: «Когда двое сильных людей стоят лицом к лицу, даже если они пришли с разных концов земли…» — разногласия можно преодолеть. Украина и Россия — не с разных концов, а из соседних земель с общей историей. Их народы могут стоять лицом к лицу — на рынках, в университетах, в совместных проектах — и строить общее процветание.

Полный текст книги «И?» или как строить отношения с помощью изобретательных переговоров доступен бесплатно в формате PDF на английском, украинском и русском языках.

I?             https://escholarship.org/uc/item/66r437rg

И?           https://escholarship.org/uc/item/3p8455rk